Владислав Клименко: «Було важливо досягти перемоги у матчі з «Волинню»
Півзахисник «Чорноморця» Владислав Клименко визнаний Героєм 20 туру Першої ліги
— Пам'ятаю ваші різні індивідуальні нагороди, в тому числі потрапляння в збірні туру, джокер туру. Визнання найкращим гравцем туру було в «Інгульці"?
— Не пам’ятаю вже. Якщо чесно, не слідкую за цим. Звісно, приємно читати поздоровлення після такої хорошої гри. Виграли 5:2, всі телефонують, вітають і це надзвичайно приємно.
— Ви сказали, що перехід в «Чорноморець» — це три кроки вперед. Зараз уже точно підтверджуєте ці слова?
— Не знаю як буде далі. Розраховували на інше, проте плани змінились в клубі у зв’язку з епідеміологічною ситуацією. Клуб переживає фінансові труднощі, але ситуація не критична. У нас хороша команда, у хлопців є бажання грати у футбол та досягати вершин.
— Те, що президент був на трибунах, це те ж про щось говорить?
— Якщо чесно, ми про це не знали аж до фінального свистка.
— Напевно ж можна зробити висновок, що йому це цікаво. Можливо і справді якісь зміни можна очікувати, як про це говорять у ЗМІ?.
— Не знаю, можливо щось і зміниться. Зараз клубу складно, адже немає належного фінансування. Проте, через деякий час це може змінитись. Можливо, президент за ідею, за футбол. Можливо, йому раніше щось не подобалось, гра була не така, як він хотів би бачити. У будь-якому випадку, ми продовжуємо грати у футбол і вірити у найкращі часи і результати.
- У якій ДЮСШ ви починали футбольний шлях?
— Я починав займатися футболом у ДЮСШ-11 під керівництвом тренера Гуцуляка. А потім, коли ми вже почали грати в ДЮФЛУ, то тренером був - Єрмаков Олександр Борисович. Під його керівництвом двічі виходили у фінальну частину ДЮФЛУ.
— Ви народилися в самому місті?
— Так, звісно. У Одесі, у житловому масиві Таїрово у Київському районі. Це красиве місто, хороший район
— Щодо самої гри. За якою тактичною схемою грала команда проти «Волині"?
— Під час гри схеми часто змінюються. Можливо, ми так почали, що здалося, що граємо в п’ять захисників. Під час гри все змінюється. Є оборона, є атака. Коли треба — граємо в чотири захисники, коли в три, коли в два. Наша команда є тактично гнучкою. Ми дотримувалися тренерської установки, тренерських напрацювань. Це і дало результат, я вважаю.
— Ви діяли дуже широко. Ви номінально центральний півзахисник, а ваша гольова була з правого флангу. Яким було ваше особисте завдання на гру?
— У нас немає номінального центрального півзахисника, або центрального захисника. Опинився ти справа, отже там і маєш грати. Опинився всередині, маєш грати центрального півзахисника. Я вважаю, футболіст має бути універсальним. Не страшно, що хтось опинився справа чи зліва.
— Ви починали на улюбленій позиції плеймейкера?
— Звісно, я так і грав всю гру. Але під час гольової передачі так зійшлося, що підключився в зону правого інсайда, отримав передачу і віддав.
— Такої майстерної передачі з флангу, мабуть навчилися у партнера по Інгульцю Олега Синьогуба?
— Звісно, як можна не навчитися, коли граєш поруч з таким майстром. Мені пощастило, що випадає нагода пограти з Олегом в одній команді. Така школа дарма не проходить (посміхається).
— Щодо забитих м’ячів, то Авагімян сказав, що тренер просив частіше бити по воротах. Wyscout нарахував їх 20, десять з яких були у ствір. Красива комбінація під час першого голу?
— Звісно, нашій команді вдалося забити красивий м’яч, після шикарної комбінації. У нас було дуже багато хороших моментів. Головне, що реалізація не підводила.
— Особливо в другому таймі. Але саме перший м’яч був надзвичайно важливим?
— Гол у роздягальню завжди додає впевненості. Чудово, що вдалося забити і якби не цей м’яч, то ще невідомо як би закінчився матч.
— Ви били пенальті. Вас призначили пенальтистом?
— Не можу сказати ствердно. На тренерській установці Сергій Ковалець запитав, чи можу пробити і я погодився. Взяв на себе відповідальність і не підвів партнерів по команді.
— Ви вийшли на поле з капітанською пов’язкою. Як обирали вас капітаном?
— Не має значення капітан чи ні. Ми виходимо робити одну справу. Нам було важливо досягти перемоги. У нас відбулися зміни, змінився головний тренер і просто прагнули проявити себе. Сергій Ковалець сказав, що обрав мене капітаном, тому що я одесит, досвідчений гравець.
— Під восьмим номером ви грали й в «Інгульці". В «Чорноморці" він виявився вільним?
— Подзвонив мені адміністратор команди Ігор Печенний, коли я їхав на збори. Запитав, який хочу номер, я відразу запитав, чи восьмий вільний.
— Матч транслювало відразу 10 камер, його показав ТК «Футбол», були студії до матчу і після. Після гри знайомі розповідали про якість картинки?
— Усі говорили, що трансляція була хорошої якості. Прекрасна була атмосфера, якщо чесно. Якби був повний стадіон на цьому матчі, то я вважаю, глядачу сподобався б такий футбол. Були швидкості, хороші атаки, багато м’ячів. Команди намагалися грати на атаку, а не просто захищатися. Обидва колективи грали у футбол.
— За відчуттями як фінал Кубку України? І якісна картинка, і футбол сам.
— Так, дуже приємно було грати.
— Що робили у період карантину та чи були у команди спаринги?
— Ми навіть не тренувалися командою протягом двох місяців паузи. Зрозуміло, що підтримували індивідуально форму. Хтось в парках бігав, приїжджали на базу по дві-три людини. Коли зібралися, то до офіційних матчів залишався місяць. Я вважаю, що нормально підготувалися, адже часу було достатньо.
— Після тренерської зміни, фінансових проблем настрій у колективі дещо впав? Напевно, ця перемога додала впевненості?
— Так, перемоги окриляють. Зараз у нас є надія на світле майбутнє. Зрозуміло, є фінансові труднощі, але я вважаю треба грати попри це. Бо як не грати, то далі буде ще складніше.
— Ви задоволенні відновленням сезону? Після такого матчу, на наступний вболівальник точно прийшов би масово.
— Дуже складна ситуація з Першою лігою. Тривалий час не могли ухвалити рішення про відновлення чемпіонату. Постійно знаходилися у підвішеному стані, не знали чого очікувати. Спочатку сказали, що гратимемо, ми налаштували себе морально і фізично. Через тиждень вже повідомляють, що ухвалили рішення не грати. Це реально дуже непросто… 2020 рік дуже складним виявився.
— Сімінін говорив, що команда програла через думки про тести, через те, що тренери захворіли…
— Звісно, всі з розумінням ставляться до цієї ситуації, адже немає нічого важливішого за здоров’я. Проте, ухвалили рішення продовжувати чемпіонат, тому треба грати. У нас же також непроста ситуація, проте виходимо і досягаємо результату.
— Щодо вболівальників. Всі знають, які вони вимогливі в Одесі… Ви чекаєте, коли дозволять вболівальникам вхід на стадіон?
— Моя думка — можна було б дозволити. У нас великий стадіон, чому ні? Частково хоча б, з дистанцією.
