Денис Янаков: «Чорноморець» награє склад з думками про наступний сезон"
Герой 25 туру у Першій лізі нападник «Чорноморця» Денис Янаков поділився враженнями від розгромної перемоги над ФК Кремінь, розповів про атмосферу у колективі та роботу з Сергієм Ковальцем. За словами молодого нападника, він задоволений, що став частиною
— Денисе, наскільки важливим для вас є визнання найкращим гравцем туру? Сподівалися, що вас відзначать експерти?
— Якщо відверто, то навіть не знав, що став найкращим гравцем туру. Звісно, мені надзвичайно приємно перемогти у такій почесній номінації. Навіть трішки здивований, що екcперти саме мене визнали героєм 25 туру. Намагаюся на це не звертати уваги, проте думаю, що переміг заслужено, адже наша команда продемонструвала футбол хорошої якості.
— Кремінь до цього вважався грозою авторитетів. Напевно навіть не сподівалися, що матч складеться так легко?
— Думаю, що на підсумковий результат вплинув швидкий забитий м’яч. Нам вдалося ще у першому таймі забити три м’ячі, а потім вже отримували максимальне задоволення від футболу. У цьому матчі у нас виходило все.
— Уже на другій хвилині після передачі Зубейка ви потужним ударом відправили м’яча у сітку. Далі вже було простіше контролювати гру?
— Дійсно, цей забитий м’яч додав нам впевненості у власних силах. Думаю, що гравці Кременя не очікували такого початку матчу. Важливо, що після успішного старту ми не зупинилися, а далі продовжували атакувати, демонструючи свої найкращі якості.
— На 69-й хвилині ви відзначилися вдруге, скориставшись помилкою Курелеха. У психологічному плані цей дубль наскільки для вас є важливим?
— Звісно, забивати завжди приємно. Важливо, що у тому епізоді мені вдалося покарати захисника за його помилку. Сподіваюся, що у наступних матчах зможу проявляти свої бомбардирські якості і допомагатиму команді перемагати.
— Після якого забитого м’яча відчули, що суперник «поплив”?
— Не можу виділити якийсь конкретний епізод у матчі. Ми повністю переграли Кремінь, не дали гостям жодного шансу. Контролювали гру з першої до останньої хвилини. Виходили на протистояння з серйозною мотивацією, для нас зараз кожна гра важлива. Награємо склад і вже готуємося з прицілом на наступний сезон. Вже у наступному сезоні вирішуватимемо завдання, які поставленні перед клубом.
— Ви приєдналися до Чорноморця цього року. Як опинилися у Одесі?
— До цього був у розташуванні київського Динамо. Агент сказав, що мною зацікавився Остап Маркевич. Я погодився на пропозицію і перейшов до клуба з такою славетною історією. Разом з командою пройшов турецькі збори, готувалися до офіційних матчів. На жаль, карантин сплутав всім карти і зміг дебютувати за команди лише в червні.
— Наскільки вам комфортно в цьому колективі? З ким найбільше товаришуєте?
— Задоволений, що став частинкою цього колективу. У нас хороший мікроклімат всередині. Найбільше спілкуюся з Авагімяном, Яловенком та Зубейком. Взагалі, з усіма у мене хороші стосунки. У Чорноморця дуже дружній колектив. Така атмосфера допомагає досягати результатів.
— Як вам працюється під керівництвом Сергія Ковальця? Приємно, що тренер довіряє молоді і не боїться експериментувати?
— Сергій Ковалець — досвідчений, кваліфікований спеціаліст. Він працював у хороших командах, грав на високому рівні. Маю можливості дізнатися багато нового від тренера. Чудово, що тренер надає можливість проявити себе молоді. Хлопці відчувають цю довіру і віддячують йому своєю грою. Думаю, що під його керівництвом Чорноморець може вирішувати серйозні завдання.
— На кінець чемпіонату ставите якісь завдання?
— Поступово готуємося до нового сезону, награємо склад. Звісно, намагаємося перемогти у кожному матчі. Якщо не ставити перед собою максимальні завдання, тоді навіщо грати у футбол? Ми голодні до перемог, але й преміальні ніхто не відміняв (посміхається). У нас ще теоретичні шанси залишилися навіть у цьому сезоні підвищитися у класі, але вже більше налаштовуємося на наступний чемпіонат.
— Іван Янаков грав проти вас. Розкажіть про стосунки з братом…
— Це мій двоюрідний брат. Вперше зіграли один проти одного. Ми з Іваном дуже близькі, наче рідні брати. У дитинстві багато часу проводили разом. Щодо футболу, то ділимося один з одним проблемами, радимося.
— Говорять, що ви трішки зловживаєте індивідуальною грою. Є таке?
— Тренер мені повністю довіряє, надає свободу у діях. На половині поля суперника можу брати ініціативу на себе, але головне, щоб це не шкодило команді. Треба розуміти, у яких епізодах можна зіграти самотужки, а у яких — віддати передачу партнерам. Я сам відповідаю за свою гру, якщо щось буде не так, то тренер обов’язково мені про це повідомить, підкаже.
— Хотіли б повернутися до Динамо?
— Звісно, мені хочеться повернутися і закріпитися в основній команді київського Динамо. Зроблю все від себе залежне, щоб досягти цієї мети. Слідкую за результатами Динамо, у мене там залишилося багато друзів, з якими підтримуємо зв’язок.
Бліц
Народився у селі Степанівка-2, Запорізької області. В дитинстві переїхав до Мелітополя з батьками.
Я вихованець Мелітопольської спортивної школи
Мій перший тренер Станіслав Миколайович Заброда
У Європі слідкую за Ювентусом, порадів чемпіонству Ліверпуля. Це дві мої улюблені команди
Слідкую за кар'єрою Кріштіану Роналдо. Він мій кумир
Мрія? Крок за кроком підніматися футбольними щаблями і досягти якомога більших успіхів.
